Дозвіл на постійне проживання

Закони

Дозвіл на постійне проживання врегульовано положеннями розділу 1 Частини VI. Закону від 12 грудня 2013 р. «Про іноземців». (Вісник Законів від 2024 р., п. 769).

Правові й доказові вимоги, пов’язані з його наданням, визначені у ст. 195 § 1 зазначеного закону.

Закон у сфері надання дозволу має посилання на:

• Закон від 9 листопада 2000 р. «Про репатріацію» (Вісник Законів від 2019 р. п. 1472) – про предмет встановлення польського походження (ст. 5 § 1 i ст. 6 § 1 i 2).

• Закон від 14 липня 2006 р. «Про в’їзд на територію Республіки Польща, перебування та виїзд з цієї території громадян держав-членів Європейського Союзу та членів їхніх сімей» (Вісник Законів від 2019 р., п. 293, з наступними змінами, ст. 47).

Закон також містить посилання на виконавчі акти, які врегульовують суттєві питання, пов’язані із наданням цього дозволу, а саме:

• Розпорядження міністра внутришніх справ від 28 квітня 2014 р. щодо заяви про надання іноземцю дозволу на постійне проживання (Вісник Законів від 2014 р., п. 568);

• Розпорядження Кабінету міністрів від 11 липня 2018 р. «Про перевірені критерії доходу, а також обсяг державної грошової допомоги» (Вісник Законів від 2018 р., п. 1358);

• Розпорядження міністра внутрішніх справ від 26 липень 2022 р. щодо оплат, які іноземці сплачують у Республіці Польща за видання і обмін документів, що можуть бути видані іноземцям, а також порядку їхньої оплати (Вісник Законів від 2022 р., п. 1583).