Дозвіл на перебування довгострокового резидента ЄС

Вимоги

Для того, щоб іноземець міг отримати дозвіл на перебування довгострокового резидента ЄС, він обов’язково повинен відповідати усім наступним вимогам, а саме:

• він є особою, яка має право клопотатися про надання дозволу на перебування довгострокового резидента ЄС – а саме: він є громадянином третьої країни або особою без громадянства, а на момент подання заяви в цій справі перебуває на території Польщі на підставі короткострокового перебування (за винятком вказаних підстав для перебування);

• перебував у Польщі легально i безперервно що найменше 5 років перед поданням заяви у справі дозволу із застереженнм, що не кожне перебування у Польщі зараховується до цього періоду і не кожне перебування зараховується взагалі, а безперервне перебування не означає відсутності будь-яких виїздів з Польщі [Ознайомся з поясненнями, що містяться нижче];

У випадку іноземців, прийнятих на території Євросоюзу як високо кваліфіковані працівники, (так звані мобільні власники Блакитної карти) вимогою є що найменше 5-річне легальне і безперервне перебування на території однієї або багатьох країн-членів ЄС на підставі документів на перебування, виданих згідно із Директивою Європейської Ради 2009/50/WE, які містять відмітку „Небесна карта”, при чому що найменше 2-річне легальне і безперервне перебування на підставі цього документа на території Польщі (тобто перебування на підставі дозволу на тимчасове перебування з метою виконання роботи за професією, яка вимагає високої кфаліфікації) у період безпосередньо перед поданням заяви;

• на день видання рішення у справі дозволу має джерело стабільного і регулярного (тобто якого характеризує відносна тривалість і постійність) доходу, достатнього на покриття витрат на утримання себе і членів сім’ї, які залишаються на його утриманню і має таке джерело доходу впродовж періоду 3 років перед поданням заяви, хіба що він перебуває в ЄС принаймні 5 років на підставі документів для перебування, що містять відмітку „Блакитна карта”, при цьому що найменше 2 роки на території Польщі – тоді потрібно перевірити період цих останніх 2 років;

Обсяг наявного доходу у цей період повинен перевищувати 776 зл щомісяця, якщо він самостійно господарює і не має утриманців, або перевищувати 600 зл щомісяця у розрахунку на кожного члена сім’ї.

• має медичне страхування згідно з Законом від 27 серпня 2004 р. «Про медичні послуги, що фінансуються з державних засобів» або підтвердження покриття страхівельником витрат на лікування на території Республіки Польща.

• має підтверджене знання польської мови на рівні вільного володіння мовою принаймні B1 – ця вимога не стосується іноземців, яким на день подання заяви не виповнилося 16 років;

[Перейди на рубрику „Документи”, щоб перевірити, які документи підтверджують знання польської мови].

• пред’явить правову підставу до використання житлового приміщення, в якому він перебуватиме, тобто документ, який підтверджує право проживати у цьому приміщенні – під загрозою залишити заяву без розгляду;

Такою підставою не є договір позички – тільки у випадку, якщо позичальником є нащадок (дитина/внук/правнук), предок (батько/мати, бабуся/дідусь, прабабуся/прадідусь), чоловік/дружина, батьки чоловіка/дружини або брат/сестра іноземця.

• виконає формальні вимоги, пов’язані із наданням дозволу, зокрема: особисто подасть заяву, на формулярі, разом із необхідними додатками, а також пред’явить дійсний проїзний документ (або в обґрунтованих випадках, якщо іноземець не має проїзного документа, а його отримання є неможливим – інший документ посвідчення особи), здасть відпечетки пальців (за винятком ситуації, коли зняття відпечатків пальців є фізично не можливе) а також заплатить адміністративний збір.

Пам’ятай!

• Спосіб розрахунку періоду перебування для надання дозволу на перебування довгострокового резидента ЄС специфічний.

До 5-річного періоду перебування на території Республіки Польщі не зараховують перебування іноземця:

• який є відрядженим працівником з метою надання транскордонних послуг або який є постачальником таких послуг;

• на основі Шенгенської візи, виданої з метою, про яку йдеться у ст. 23 Закону «Про іноземців» (тобто приїзду з гуманітарних причин, з огляду на інтерес держави або міжнародні зобов’язання);

• у період його навчання у Польщі;

• зобов’язаного повернутися, і ще не минув термін добровільного повернення, зазначений у рішенні в цій справі, також у випадку продовження цього терміну;

• зобов’язаного покинути територію Польщі у випадку відмови надання або скасування дозволу на перебування, або у випадку відмови надання чи скасування міжнародного захисту;

• який є членом дипломатичної місії чи консульського управління іншої країни або іншою особою, прирівняною з ними на підставі законів, міжнародних договорів або традиції;

• на підставі дозволу на тимчасове перебування: з метою виконання роботи в рамках перенесення підприємства всередину країни або з метою використовувати довгострокову мобільність працівника дирекції, спеціаліста чи працівника, який проходив стажування, в рамках перенесення підприємства всередину країни з огляду на обставини, які вимагають короткотривалого перебування;

• у ході провадження у справі надання статусу біженця, якщо воно завершилося відмовою надання статусу біженця або надання додаткового захисту;

• на підставі дозволу на перетин кордону в рамках незначного прикордонного режиму.

До цього періоду зараховують (особливі принципи розрахунку перебування):

• весь період перебування на території ЄС, якщо іноземець перебував легально і безперервно на цій території впродовж що найменше 5 років на підставі документа на перебування з відміткою „Блакитна карта ЄС”, при цьому в Польщі – впродовж що найменше 2 років безпосередньо перед поданням заяви на підставі дозволу на тимчасове перебування з метою виконання роботи за професією, що вимагає високої кваліфікації;

• весь період перебування в Польщі у ході провадження у справі надання міжнародного захисту – якщо він перевищив 18 місяців або половину цього періоду, якщо він менший, ніж 18 місяців;

• половину періоду перебування в Польщі на підставі візи, виданої з метою навчання, навчання в аспірантурі або професійного навчання;

• половину періоду перебування в Польщі на підставі дозволу на тимчасове перебування, виданого з вище зазначеною метою (тобто ст. 144, 187 п. 1 b) Закону «Про іноземців»).

Перебування є безперервне, якщо жодна з перерв у ньому:

• одноразово не перевищила 6 місяців, а разом усі перерви не перевищили 10 місяців у період, який є вимогою для надання дозволу – у випадку перебування іноземця на території Республіки Польща;

• не перевищила 12 місяців, а разом усі перерви не перевищили 18 місяців у період, який є вимогою для надання дозволу – у випадку перебування на території іншої країни ЄС іноземця, який має дозвіл Blue Card.

Перебування не є перерване тимчасовою відсутністю у Польщі, яку спричинили:

• виконання іноземцем професійних обов’язків або виконання іноземцем роботи закордоном на підставі договору, укладеного з працедавцем, місцезнаходження якого у Польщі;

• супровід іноземця під час такої службової поїздки чоловіком/дружиною або неповнолітньою дитиною;

• особлива особиста ситуація, що вимагає присутності іноземця за межами Польщі, якщо тільки вона не перевищила 6 місяців (на приклад, особлива ситуація стану здоров’я, що вимагала виїзду);

• проходження практики або участь на заняттях, передбачених програмою навчання у польському навчальному закладі (на приклад, студентський обмін).

• Знання польської мови підтверджують у спосіб, передбачений законом (тобто шляхом поданням конкретних документів, а не будь-яких доказів, які це підтверджують). Подання, до прикладу, заяви про знання польської мови на рівні B1, а також призначення свідків, які це знання підтверджують, не достатньо.

Знання польської мови підтверджує один із документів:

• державне підтвердження знання польської мови, про яке йдеться у ст. 11a Закону від 7 жовтня 1999 р. «Про польську мову» (Вісник Законів від 2019 р. п. 1480), на рівні володіння польською мовою що найменше B1;

• свідоцтво про закінчення школи у Республіці Польщ згідно зі ст. 2 п. 2 Закону від 14 грудня 2016 р. – «Про освіту» (Вісник Законів від 2019 р. п. 1148, 1078, 1287, 1680, 1681 i 1818) вищого навчального закладу згідно з Законом від 20 липня 2018 р. – «Про науку і вищу освіту» з польською мовою викладання;

• свідоцтво про закінчення школи або диплом про закінчення вищого навчального закладу з польською мовою викладання за кордоном, що відповідає школі або вищому навчальному закладу відповідно за ст. 2 п. 2 Закону від 14 грудня 2016 р. – «Про освіту» або Закону від 20 липня 2018 р. – «Про науку і вищу освіту».