Дозвіл на перебування довгострокового резидента ЄС

Провадження в справі

У провадженні в справі про надання дозволу на постійне проживання, стороною є винятково іноземець. Це він (або у випадку неповнолітнього – його законний представник) заповнює заяву, потім роздруковує її, підписує і особисто подає разом з необхідними документами. У цих діях іноземця не може замінювати довірена особа.

Компетентний орган для розгляду заяви – воєвода, відповідний за місцем проживання іноземця – цей воєвода приймає заяву від іноземця, відкриває (або відмовляє відкрити) і веде провадження у справі надання йому дозволу на перебування довгострокового резидента ЄС. Органом вищого рівня щодо воєводи є голова Управління у справах іноземців.

Адміністративне провадження у справі надання дозволу на перебування довгострокового резидента ЄС відкривають за вимогою, вираженою у заяві.

Окрім випадку незняття відпечатків пальців, воєвода відмовляє відкрити провадження, якщо на день подання заяви про надання цього дозволу існує принаймні одна з наступних обставин, зазначених у ст. 213 § 1 Закону «Про іноземців», тобто якщо іноземець:

• знаходився за межами Польщі або перебував нелегально;

• перебував у Польщі на основі Шенгенської візи, яка тільки дає право на в’їзд і перебування в Польщі, виданої з метою, про яку йдеться у ст. 60 § 1 п. 23 Закону «Про іноземців» (тобто приїзду з гуманітарних причин, з огляду на інтерес держави або міжнародні зобов’язання);

• перебував у Польщі з метою проходження навчання або професійного навчання чи у зв’язку із наміром розпочати або продовжити навчання (тобто дозволи на тимчасове перебування, про які йдеться у ст. 144 § 1, 187 п. 1 a) i b) або віз, про які йдеться у ст. 60 § 1 п. 9-11);

• перебував у Польщі на підставі дозволу на тимчасове перебування: з метою виконання роботи в рамках перенесення підприємства всередину країни (ст. 139a § 1), з метою довгострокової мобільності працівника дирекції, спеціаліста чи працівника, який проходив стажування, в рамках перенесення підприємства всередину країни (ст. 139o § 1) або з огляду на обставини, які вимагають короткотривалого перебування іноземця на території Республіки Польща (ст. 181 § 1);

• перебував у Польщі у зв’язку з наданням йому згоди на перебування з гуманітарних причин, згоди на толероване перебування, притулку чи тимчасового захисту або теж клопотанням про надання міжнародного захисту (статус біженця, додатковий захист) або притулку;

• є працівником, відрядженим постачальником послуг з метою надання транскордонних послуг або постачальником послуг, який надає транскордонні послуги;

• якого затримано, заарештовано або розміщено в охоронюваному центрі для іноземців або щодо нього використовують запобіжний засіб у вигляді заборони виїзду за межі країни;

• відбуває покарання позбавлення волі або перебуває під тимчасовим арештом;

• перебуває на території Республіки Польща після того, як був зобов’язаний повернутися, і ще не минув термін добровільного повернення, зазначений у рішенні про зобов’язання, також у випадку продовження цього терміну;

• зобов’язаний покинути територію Республіки Польща у випадках, про які йдеться у ст. 299 § 6 Закону «Про іноземців».

Відмову відкрити провадження видають у формі постанови, яку можна оскаржити.

В провадженні в справі надання дозволу на тимчасове перебування стороною є виключно іноземець. Це він заповнює заяву в МОС, потім його роздруковує, підписує і особисто подає з необхідними документами. В цих діях іноземець не може бути замінений представником.

Відповідним органом для розгляду заяви є воєвода відповідний для місця перебування іноземця – цей воєвода приймає заяву від іноземця, відкриває процедуру (або відмовляє відкриття) і веде процедуру в справі надання йому дозволу на тимчасове перебування. Органом вищого рівня в відношенні до воєводи є Голова Управління з питань іноземців.

Адміністративна процедура в справі надання дозволу на тимчасове перебування відкривається на вимогу яка міститься в заяві.

Крім випадків нездачі відбитків пальців, воєвода відмовляє в відкритті процедури, якщо в день подання заяви на надання цього дозволу має місце хоча б одна із обставин, які перечисленні в статті 99 абзац 1 закону про іноземців:

• іноземець має дозвіл безтермінового характеру на території РП (дозвіл на постійне перебування/дозвіл на перебування довгострокового резидента ЄС),

• перебуває в Польщі на підставі візи Schengen, яка дозволяє тільки вʼїзд на цю територію, виданої з ціллю, про яку мова в статті 60 абзац 1 пункт 23 закону про іноземців (тобто приїзду з гуманітарних приводів, з уваги на державний інтерес або міжнародні зобовʼязання),

• перебуває в Польщі на підставі дозволу на перебування, яке надається в випадках, про які мова в статті 181 абзац 1 закону про іноземців – яке є дозволом, який надається з приводу особливих обставин, які вимагають короткочасного перебування,

• охоплений на території РП формами міжнародної охорони (статус біженця, доповнююча охорона, тимчасова охорона) або державної охорони (політичний притулок, дозвіл на перебування особи не визнаної біженцем, дозвіл на перебування з гуманітарних приводів, або особа яка звернулась за міжнародною допомогою або політичним притулком,

• є затриманим, розміщеним під стражу або в відношенні до нього застосовано запобіжний засіб в формі заборони виїзду з країни,

• відбуває покарання позбавленням волі або є тимчасово арештованим,

• перебуває на території РП після цього, як він був зобов’язаний до повернення і ще не закінчився строк добровільного виїзду, обумовлений в рішенні про зобов’язання іноземця до повернення, а також в випадку продовження цього строку,

• є зобов’язаний покинути територію РП в випадках, про які мова в статті 299 абзац 6 закону про іноземців (чи існує обовʼязок покинути територію РП звʼязвний з закінченням процедур вказаних в цій статті),

• перебуває поза границями Республіки Польща.

Відмові відкриття процедури видається в формі постанови, яка може бути оскаржена.

Ціла процедура в справі надання дозволу (на тимчасове перебування/ на постійне перебування/на перебування довгострокового резидента ЄС) була побудована з такою думкою, щоби іноземець з’явився в воєводському управлінні двічі – перший раз при поданні заяви, а потім з ціллю отримання персоналізованої карти перебування вже після надання дозволу. Можливі додаткові візити можуть виникати виключно з проходження конкретної процедури, зокрема для пояснень (показань) відносно важливих обставин даної справи.

Письмове повідомлення, яке містить інформацію про провадження, що ведеться, в цьому про сигнатуру (актовий номер), планований термін закінчення а також про право знайомитись з документацією справи та її доповнення буде передане іноземцю ще під час візиту в управлінні, візиту, ціль якого подати заяву або направлене іноземцю згідно адреси іноземця яку він вказав в заяві. Це повідомлення може містити заклтк доповнити інформацію, яка відсутня, або доповнення заяви документами, які необхідні.

Протягом процедури, адміністративний орган, якій її веде надає необхідні інструкції та вказівки. Якщо іноземець не пред’явить в повному об’ємі доказів, які необхідні для надання йому дозволу на етапі подання заяви, він буде закликаний органом, якій веде процедуру до пред’явлення їх у визначений строк зазвичай від 7 до 14 днів. У випадку, якщо після ознайомлення окажеться, що закликання не є зрозумілим, іноземець повинен звернутись до органу з проханням про його пояснення. Заклик буде вручений іноземцю за письмовим підтвердженням через оператора пошти на вказану іноземцем адресу (або передане йлго представнику, якщо він був назначений). Детальний порядок вручення регулює розділ 8 частини І Адміністративного кодексу – Вручення. Більше інформації про вручення Ви знайдете в секції: Адміністративні процедури.

Памʼятайте!

• Чітка співпраця з органом в справі, є в інтересі сторони.

• Якщо Ви зміняєте адресу для доручень, необхідно повідомити про це орган.

• Якщо Ви виїжджаєте за кордон, назначте представника для доручень в Польщі.

Більше інформації в закладці: Найчастіші помилки.